Ганна Старостенко: Наше завдання – створити сучасний освітній простір для школярів

12 вересня у Відкритому офісі партії «БПП «Солідарність» відбулась зустріч з депутатом Київради від БПП, заступником міського голови, головою постійної комісії Київради з питань освіти, науки, сім’ї, молоді і спорту Ганною Старостенко.

У рамках Public Talks обговорили концепцію Нової української школи, освітню реформу, нові методи фінансування закладів освіти, будівництво шкіл і дитячих садочків.

«У Києві четвертий рік поспіль освіта є одним із головних пріоритетів, на освіту із бюджету міста Києва витрачається найбільше коштів, близько 30%. Це заслуга нашої команди і мера Віталія Кличка, – зазначає Ганна Старостенко. – 2018 рік для нас особливий, ми стоїмо на порозі великої реформи, яка має назву Нова українська школа. Для Києва це не є чимось новим, адже наше місто було майданчиком для відпрацювання нововведень та інновацій, що лягли в основу концепції Нової школи».

Цього року у столиці зареєстровано рекордну кількість першокласників – 34 тисячі, це 1 125 перших класів. На Нову українську школу у Києві виділили 200 млн грн – з державного бюджету (50 млн) та міського (150 млн). Це рекордна сума серед усіх міст України. Кошти витратили на закупівлю парт, облаштування сучасних робочих місць, дидактичні і навчальні матеріали тощо.

За словами депутата, головною складовою Нової української школи є створення сучасного освітнього простору, комфортних умов для дітей, які б налаштовували їх на навчання, сприяли розкриттю творчого потенціалу.

При цьому докорінно змінюється роль і місія вчителя. «Якщо раніше вчитель був наставником, лідером, який вів за собою учнів, то тепер вчитель – це друг, це той, хто спонукає дитину розкрити всі її таланти, допомагає долати труднощі під час навчального процесу. Наше основне завдання на сьогодні – щоби дитина почувалась у школі вільно та комфортно, не боялась і навчалась із задоволенням».

«Головна мета Нової української школи полягає у тому, що ми переходимо від парадигми знань до парадигми компетентностей, життєвих навичок, тобто спонукаємо дитину вчитися протягом усього життя і користуватись знаннями, які вона здобула у школі, аби бути успішною, конкурентною, швидко реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві. Минув час навчання лише заради теоретичних знань, ми живемо в динамічному світі, де знання дуже швидко змінюються, постійно відкривається щось нове, і діти мають навчитись гнучкості, адаптуватись до цих змін і приймати правильні рішення».

Ганна Старостенко додала, що Київ отримав від Міністерства освіти і фонду LEGO Foundation конструктори для кожного першачка. За допомогою конструктора діти, граючись, вчаться рахувати, відрізняти кольори, розвивають моторику. Навчання у формі інтерактивної гри – один із наріжних каменів освітньої реформи.

Завдяки реформі змінюється система оцінювання, оцінок як таких вже не буде. Наприкінці навчального року батькам першокласників видадуть сертифікати знань, де буде зазначено 10 компетентностей, якими мають оволодіти діти у початковій школі. Треба буде не лише вміти читати, писати, рахувати, а й вирішувати конфлікти, опанувати основи економічної грамотності – це ті прикладні знання, що знадобляться дітям у повсякденному житті.

Протягом літа у Києві усі вчителі перших класів та англійської мови пройшли відповідне навчання. Позитивним моментом є те, що Нова українська школа дає вчителю свободу вибору. «Закон про освіту запроваджує педагогічну свободу – це можливість вчителям використовувати весь свій арсенал знань і вмінь для навчання школярів. Ми не створюємо якихось жорстких рамок, навпаки, надаємо можливості, а педагоги обирають, яка саме методика підійде у кожному конкретному випадку».

Ганна Старостенко окремо зупинилась на програмі «гроші ходять за дитиною». Програма передбачає можливість витрачати гроші з бюджету Києва на навчання дитини незалежно від форми власності навчального закладу. «Ми вирішили впроваджувати в життя цей принцип з дошкільної освіти. Нещодавно прийняли новий порядок фінансування дитсадків, згідно з яким батьки-кияни, діти яких перебувають у приватних навчальних закладах, можуть отримати від міста матеріальну компенсацію. Влада компенсуватиме ту суму, в яку на сьогодні обходиться місту утримання дитини в комунальному садочку за місяць – 3,5 тис. грн. Різницю можуть компенсувати батьки. Якщо комунальні садки переповнені, а батьки дитини готові компенсувати частину за садочок, то дитина навчатиметься у приватному дошкільному закладі. Можливий інший варіант, коли дитина з комунального садка захоче перейти до приватного.

Завдяки електронній черзі, яку ми запровадили чотири роки тому, черга у садочки скоротилась у 5 разів: з 15 тисяч дітей до трохи більше 3 тисяч. Ми будували садочки, реконструювали старі, відкривали додаткові групи, всього 20 садочків і 300 груп. Після модернізації системи електронного запису в садочки виявили, що на сьогодні нараховується близько трьох тисяч вільних місць. Батьки з різних причин не хочуть віддавати дітей у ці садочки, тож завдання влади – якомога швидше вирішити цю проблему. До речі, цьогоріч у нас заплановано будівництво 8 садочків і 3 шкіл».

Один із пріоритетів Нової української школи – інклюзивність, навчання дітей з особливими потребами у звичайних школах і садочках.

«Ми забезпечили всі школи, де навчаються особливі діти, ставками асистентів, які допомагатимуть дітям адаптуватися до нових умов, налагодити стосунки з колективом і комфортно вчитися. Виділено 42 млн грн для облаштування безбар’єрного простору у столичних закладах освіти», – підсумувала Ганна Старостенко.

Категорії: Новини

Опублікуйте ваші думки

Закрити

Приєднатись

Чи хотіли б ви побачити наш новий відкритий офіс? Будь ласка, заповніть форму, і наш менеджер зв'яжеться з вами якнайшвидше.