Автор книги – Віталій Запека, доброволець батальйону спецпризначення «Полтава», відомий фотохудожник, один з кращих фотопортретистів на пострадянському просторі. Воював у зоні АТО з лютого 2015 року по лютий 2018 року. Віталій публікував фото у мережі Facebook, газеті «Болград», журналі «Мілітарист», книзі «Добробати», його фото зараз знаходяться у музеях та Державному архіві. Загалом він зробив понад 10 000 знімків.
Фотокнига “Батальйон “Полтава”. Роки війни” – це унікальна підбірка про життя і службу добровольчого батальйону в трьох секторах оборони за три роки служби. Проект “Фотокнига “Батальйон “Полтава. Роки війни” переміг за результатами рейтингового голосування у конкурсі проектів для ГО #ВідкритаСолідарність у травні 2018 року серед багатьох інших проектів і отримав 50 000 гривень на видавництво книги.
Як зазначив на презентації В. Запека, книга містить понад 200 фотографій бійців та їхнього побуту. «На жаль, деякі люди вже загинули. У книзі є також короткі розповіді. Жодна історія не вигадана, всі на основі реальних подій і фактів», – сказав автор.
Він зазначив, що як фотограф відчуває велику відповідальність за свою роботу.
«Після першої ротації я зі здивуванням побачив, що всі мої фотографії «перекачують», навіть не дуже якісні, і на них ставиться помітка «зберігати довічно» в двох місцях – Полтавському державному архіві та в архіві України в м. Києві. Це дуже велика відповідальність для мене. Як тільки була можливість, я йшов і фотографував», – повідомив В. Запека.
«За три роки на війні я зробив десятки тисяч фотографій. За цей час у мене двічі «гинув» фотоапарат, із трьох об ‘єктивів залишилося тільки два, техніка просто не витримувала навантаження. Мене підтримала спілка фотохудожників і допомогла з фотооб’єктивами», – додав він.
В. Запека також написав книги «Слово про війну» та «Слово про війну 2».
«Справа в тому, що фотографії з війни мають певні особливості: або треба фотографувати знизу вгору, щоб не було ідентифікації місця, або навпаки. Задача фотографа – не нашкодити нашим військовим. Коли я публікував фото, наприклад, у Facebook, мене просили дати опис знімкам. Мені як фотографу це було образливо, оскільки фотографії збирали умовно 100 лайків, а опис 300- 500 лайків. Тому поступово з’явилися тексти без фотографій. Спочатку це було есе, потім розповіді, ще пізніше романи», – сказав В.Запека.
Він подякував «БПП «Солідарність» за допомогу у виданні фотокниги. «Книга планувалася ще два роки тому, я збирав гроші свої і волонтерські, але видавець їх просто вкрав. Я вже втратив надію і для мене проект офісу «Солідарність» був останнім шансом, і, дякувати Богові, він реалізувався», – додав В. Запека.
Відповідаючи на запитання, що для нього війна, В. Запека сказав: «Що таке війна я не можу розказати… Це жах, це треба бачити…».
В. Запека також не відкидає можливості зняти документальний фільм про війну. «У мене є кілька сценаріїв… Задумка була, але ми не могли це профінансувати. Деякі не дуже бюджетні розповіді можна було б екранізувати», – сказав він.
Учасники презентації мали змогу поспілкуватися з автором у форматі відкритої дискусії та безкоштовно отримати примірник фотокниги.
